Народзел ше 4. авґуста 1950. року у Вербаше.
Фото: http://www.automonija.rs
Од 1975. по 2015. рок є рядови професор на Филозофским факултету у Новим Садзе. Тиж так є преподавач и на универзитетох у Лавову, Києву, Филаделфиї, Торонту, Беоґрадзе, Заґребу, Прешову, Ужґороду, Чикаґу, Триру, Тартуу, Броцлаву.
Пише на серпским, русинским и українским язику. Вон писатель романсиєр, есеїст, филолоґ и як таки видал 55 свойо кнїжки. Попри тому написал вецей як 1000 єдинки зоз литератури и науки о литератури шицких славянских литературох.
Снователь є Катедри за русинки язик и литературу на новосадским Филозофским факултету.
- року вибрани є за Академика Националней Академиї науки и уметносци ( ВАНУ). Од того року є и предсидатель истей у периоду 2004-2008-2012.
Од 1990. – 2000. рок бул предсидатель Союзу Руснацох и Українцох Югославиї.
- року почесни є дохтор Уж ґородского националног универзитету.
Достал грамоту академика Националней Академиї науки України 1997. року у Києве.
Юлиян ше находзи як член Главней редакциї Енциклопедиї Войводини задлужени за обласц култури и уметнїцке творительство.
Достал и велї припозная за своє творчество.
Златко Марковиновић
Фото: Медија центар Војводине
