Дюра и мац Юстина були землєдїлци. Основну школу закончел у
Привиней Ґлави , гражданску школу у Шидзе, стредню польопривредну у
Крижевцох, а дипломовал на Польопривредним факултету у Земуну 1950.
року. Под час роботи за штири роки окончел специялизацию у Кембриджу
( Велька Британия).
По законченим факултету робел як ентомолоґ у Заводе за винїцарство и
овоцарство у Сримским Карловцох; од 1957, на їх поволанку бул наукови
сотруднїк у Пастеровим заводзе у Новим Садзе по одход до пензиї, 1988.
року. Основна обласц його роботи то виучованє вирозох инсектох и їх
значносц за защиту животного стредку, як и виучованє вирусох
збешнєтосци.
Пастеров завод сотрудзовал зоз шветовну здравствену орґанизацию
(WHO) у вязи зоз темами защиту животного стредку як и зоз Пастеровим
заводом у Паризу, дзе доктор Сидор робел єден мешац.
Познаванє язикох (анґлийски, французки, польски, русийски як и
мацерински руски), вельочислени путованя по конґресох вирусолоґох у
Европи и Америки, та и витирвала, креативна наукова робота, як резултат
дали чловечеству, попри вредней дисертациї, 120 науково роботи обявени
вецей у иножемним часописох и студийох як у своєй жеми. У Матици
сербскей у Новим Садзе зазначени 32 референци, од хторих найвецей
обявени у Зборнїкох за природни науки у цеку 1967. по 1997. рок.
За длугорочну успишну роботу у подручу науки др Кирил Сидор достал
векше число похвалох, повельох, орден роботи зоз стриберним венцом,
Златну плакету орґанизациї „Србијашуме“ и Златну плакету Заводу за
защиту природи Сербиї.
Фото: RTV centar Srem
